Paris je t'aime grande nostalgie

Чи можливо закохатись в місто? Країну, час доби або сезон? хтось з письменників скзав, що він не має улюбленного сезону чи часу доби, йому просто подобається відчувати теплий вечірній вітерець, що колише легку тканину прозорих гардин, лишати на ніч відкритим вікно, виходити вранці не задумуючись накинути піджак на плечі, рпровести рукою по мокрій зеленій траві та відчути легкий гуркіт доріжки з гравію під ногами. Засинати дивлячись на сонце...
Блукати маленькими вимощеними бруківкою вуличками зовсім незнайомого, але такого одразу рідного та близкького міста. Вийшовши з «метро», яке позначене не звичною літерою «М», а вичурним червоним знаком з кованкою та натрапивши на казкову кондитерську, в таку, яка може тільки наснитись розумієш, що ти належиш тут… Саме тут. Я довго опиралась цьому відчуттю чи почуттю? Тепер важко сказати, тільки час покаже. Це місто змушує бути романтичним, пробуджує те, що здавалось давно було розчавлене проблемами та негараздами, тут ти можеш знайти справжнього себе.

Тут можна почати день сніданком в Laduree, набравши стільки тістечок, скільки заманеться та дегустувати їх не спішучи нікуди. Ніжне еклерне тісто, нвагомий крем та свіжа малина… Екстракт троянди з якого виробляють глазур та цуукрують пелюстки… Потім прогулятись по «золотому трикутнику» Champs-Elysées/Montaigne/George V… та опинитись біля Église de la Madeleine і спостерігати справжнє французьке весілля...
Велике місто з душею, місто в якому затишно та безпечно, де вражає кожен крок, місто, де можливі дива...

  — щира правда, підтверджую!

Ladurée: Ispahan — чисто паризька солодощ.
Рожевий макарон з «найкравильнішою» боковою пористою скоринкою, між двома його половинками заварний вванільний крем в кий занурені 9 свіжих малинок.

— побачивши такі «зелені» двері (як і «червоні» в Нью-Йорку, бо там це салон краси Elizabeth Arden) ніколи не обходьте стороною. Зайдіть хоча б помилуватись на витвори справжнього кондитерського мистецтва.
Насправдіосновна масса французів вдягається дуже сіро та тьмяно. Ніяких яскравих кольорів, височезних підборів та єпатуючих декольте. Вершина стилю. це дійсно маленька чорна сукня та балетки, освіжити образ можна коштовностями та макіяжем. Головний акцент робиться на очі. Вони маюуть бути звабливии — «підводка» «котяче око» є обов'язковою. Але… в будь-якому місті краще лишатись собою, тому я пропоную просто перейти від неонових кольорів до пастелі:

Якщо над нами ще змилується погода. то закінчити серпень або вразити всіх 1го вересня можна буде і у нас ось такою формулою:
— ніжна сукня тілесного або блідо-рожевого кольору;
— блейзер, який трішки коротший за довжину сукні;
— федора;
— оксфорди, які знову з'являються на полицях маггазинів, але багато зусиль варто прикласти щоб знайти саме рожеві або персикові;
— сумочка на ланцюжку;
— браслет з багатьма міні-кулонами, бажано на шовковій стрічці;
— золоті сережки  в мінімалістичному стилі;
— окуляри з світлою оправою, хоча можна обійтись і без них, щоб не перенавантажувати образ;







 
 
 
 

1 коментар

Святослав Вишинський
До теми старого Парижу, вже багато в чому втраченого — всесвітньовідома картина Альбера Ляморіса «Le Ballon Rouge» 1956 р.:



Фільм у 1960 р. безпосередньо надихнув Андрея Тарковского на дипломну короткометражну роботу «Каток И Скрипка» — про стару і нову Москву:

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте